Орфографічний словник української мови

астенія

астені́я

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. астенія — Нервово-психічна слабкість, що проявляється у підвищеній втомі та дратівливості. англ. asthenia; нім. Asthenie f=, …ni / en; угор. aszténia; рос. астения.  Словник із соціальної роботи
  2. астенія — -ї, ж. Стан нервово-психічної слабкості. Гіперстенічна астенія — астенія в результаті послаблення функції активного гальмування. Гіпостенічна астенія — астенія в результаті послаблення процесів збудження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. астенія — АСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Загальна кволість, швидка втомлюваність, мінливість настрою, що виникає внаслідок хвороби, перевтоми, недотримання режиму харчування, праці та відпочинку. Астенію часто переборюють спортом (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. астенія — астені́я (від грец. ασθένεια – безсилля, слабість) стан безсилля, загальна кволість організму.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. астенія — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ...  Словник синонімів української мови
  6. астенія — АСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Загальна кволість організму; безсилля.  Словник української мови в 11 томах