Словник української мови у 20 томах

асцит

АСЦИ́Т, у, ч., мед.

Патологічне скупчення рідини в черевній порожнині; черевна водянка.

Асцит спостерігається при деяких формах анемій, захворюваннях серця, печінки (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. асцит — асци́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. асцит — (мед.) черевоводянка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. асцит — -у, ч. Патологічне скупчення рідини в черевній порожнині людини і тварин при захворюваннях серця, печінки тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. асцит — асци́т (грец. άσκίτης – черевна водянка, від ασκός – шкіряний міх для зберігання рідини, живіт) патологічне скупчення рідини в черевній порожнині людини і тварин при захворюваннях серця, печінки тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука