атас
АТА́С, жарг.
1. виг. Уживається як повідомлення спостерігача або попередження про небезпеку.
А коли я стрельнув, вони “атас!” – і побігли. Хтось із них навіть гепнувся по дорозі! (В. Нестайко).
2. у, ч. Небезпечна, несприятлива ситуація.
Вони справді вислизнули з півдороги, .. покидавши зв'язані картини і деякі клунки, отже, був атас (Ю. Андрухович).
3. Те саме, що відпа́д².
А класика з роком – це повний атас. Цю музику можна слухати безкінечно (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)