атеїст
АТЕЇ́СТ, а, ч.
Прихильник атеїзму; безбожник, безвірник.
Читання настільки перевернуло мій світогляд, що з незвичайно релігійного хлопця, яким я був до 12 років, я став на 13 році життя атеїстом (М. Коцюбинський);
Двічі – у 30-х і 60-х роках XX ст. – церкву руйнували войовничі атеїсти. І ось нове її відродження: за ініціативою й на кошти віруючих (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)