атеїст
АТЕЇ́СТ, а, ч. Прихильник атеїзму; безбожник, безвірник.
Читання настільки перевернуло мій світогляд, що з незвичайно релігійного хлопця, яким я був до 12 років, я став на 13 році життя атеїстом (Коцюб., III, 1956, 281);
В поемі "Кавказ" Шевченко.. таврував грабіжницьку колоніальну політику царизму, боровся, як атеїст, проти релігії (Іст. УРСР, І, 1953, 427).
Словник української мови (СУМ-11)