атрибутика
АТРИБУ́ТИКА, и, ж.
Збірн. до атрибу́т 2.
Оригінальна картина невідомого художника “Богдан Хмельницький з полками”. Гетьмана зображено на повен зріст. Допоясну атрибутику цілком запозичено в Гондіуса (із журн.);
Різняться своєю атрибутикою і водночас є однотипними за смисловим навантаженням герби Запоріжжя і Нікополя. Бандура, шабля і спис – у запорізькому гербі, гетьманська булава, шабля і три язики полум'я – у нікопольському уславлюють минувшину, пов'язану із запорозьким козацтвом (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)