аудієнція
АУДІЄ́НЦІЯ, ї, ж.
Офіційне прийняття у глави держави або в особи, що обіймає високий державний пост.
По урочистій аудієнції Сагайдачний передав королевичеві полонених воєвод (З. Тулуб);
// Приватний прийом, особиста розмова.
– Можеш зміркувати, любий мій, що з сеї [сієї] аудієнції я вийшов .. увесь облитий потом (І. Франко);
Вона подзвонила й попросила негайно аудієнції в хірурга (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)