афектація
АФЕКТА́ЦІЯ, ї, ж.
Неприродність, штучність у поведінці, манерах, піднесеність у мові.
Голос плив, мов річка, рівно, без утоми, без афектації (І. Франко);
– Для народу стараємося, для нашої держави, – просто, без афектації продовжувала ланкова (В. Минко).
Словник української мови (СУМ-20)