афектація —
-ї, ж. Неприродність, штучність у поведінці, манерах, піднесеність у мові.
Великий тлумачний словник сучасної мови
афектація —
АФЕКТА́ЦІЯ, ї, ж. Неприродність, штучність у поведінці, манерах, піднесеність у мові. Голос плив, мов річка, рівно, без утоми, без афектації (І. Франко); – Для народу стараємося, для нашої держави, – просто, без афектації продовжувала ланкова (В. Минко).
Словник української мови у 20 томах
афектація —
афекта́ція збудження, схвильованість (ст): Той чи інший спосіб афектації, як, наприклад, писання віршів (хто з нас цього не пробував!...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
афектація —
афекта́ція (лат. affectatio, від affecto – удаю, прикидаюсь) неприродність, штучність у поведінці, манерах, надмірна піднесеність у мові.
Словник іншомовних слів Мельничука
афектація —
АФЕКТА́ЦІЯ, ї, ж. Неприродність, штучність у поведінці, манерах, піднесеність у мові. Голос плив, мов річка, рівно, без утоми, без афектації (Фр., III, 1950,87); — Для народу стараємося, для нашої держави, — просто, без афектації продовжувала ланкова (Минко, Вибр., 1952, 408).
Словник української мови в 11 томах
афектація —
рос. аффектация (латин. affectatio, від affecto- удаю, прикидаюсь) — неприродність, штучність у поведінці, манерах, надмірна піднесеність у мові.
Eкономічна енциклопедія