афектація
АФЕКТА́ЦІЯ, ї, ж. Неприродність, штучність у поведінці, манерах, піднесеність у мові.
Голос плив, мов річка, рівно, без утоми, без афектації (Фр., III, 1950,87);
— Для народу стараємося, для нашої держави, — просто, без афектації продовжувала ланкова (Минко, Вибр., 1952, 408).
Словник української мови (СУМ-11)