бабера

БАБЕ́РА, и, ж., зневажл.

Збільш. до ба́ба¹ 2, 3.

Борис хотів ще захистити подругу перед баберою, але передумав, кинувся й собі за дівчиною (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. бабера — бабе́ра іменник жіночого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. бабера — БАБЕ́РА, и, ж., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3.  Словник української мови в 11 томах