бабера

бабе́ра

іменник жіночого роду, істота

зневажл.

Значення в інших словниках

1. бабера — БАБЕ́РА, и, ж., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3. Борис хотів ще захистити подругу перед баберою, але передумав, кинувся й собі за дівчиною (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
2. бабера — БАБЕ́РА, и, ж., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3.  Словник української мови в 11 томах