бабин
БА́БИН, а, е.
Належний бабі (див. ба́ба¹ 1, 2, 3).
Хлопець аж спотикається за саньми у ковзьких бабиних шкарбанах (О. Гончар);
– Ой, не гудьте мене, що я на ці збори прителіпалась, – мовляв, хай бабине слово почують (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)