Словник української мови у 20 томах

бабисько

БАБИ́СЬКО, а, с., зневажл.

Те саме що ба́ба¹ 2, 3.

Білі корови-зайди бродили по двору. “Знову бабиська повипускали, – вибухаючи раптовою злістю, подумав Іван. – Мало їм вулиці” (В. Дрозд).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бабисько — баби́сько іменник середнього роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. бабисько — -а, с., зневажл. Збільш. до баба I 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабисько — А, с. Жінка. В Америці блатне бабисько навчилося лаятись по-англійському, особливо гарно вдавалося йому «Шшіт!» (О. Забужко).  Словник сучасного українського сленгу
  4. бабисько — див. баба  Словник синонімів Вусика
  5. бабисько — Баби́сько, -ка, -кові; -би́ська, -би́ськ  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бабисько — БАБИ́СЬКО, а, с., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3.  Словник української мови в 11 томах
  7. бабисько — Бабисько, -ка с. ув. отъ баба.  Словник української мови Грінченка