бабити
БА́БИТИ, блю, биш; мн. ба́блять; недок., кого і без прям. дод., розм., заст.
Займатися акушерством, приймати дітей під час пологів.
Свекруха моя в його [в нього] сина бабила (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)БА́БИТИ, блю, биш; мн. ба́блять; недок., кого і без прям. дод., розм., заст.
Займатися акушерством, приймати дітей під час пологів.
Свекруха моя в його [в нього] сина бабила (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)