бабище
БАБИ́ЩЕ, і, ж. і а, с., зневажл.
Збільш. до ба́ба¹ 2, 3.
Як вийшла бабище старая, Крива, горбатая, сухая (І. Котляревський);
[1-й майстер:] Ну, лицарю, я жалую, що не віддав тебе тій бабищі. Якраз була б з вас пара! (Леся Українка);
Вона вигиналася посеред кнайпи у своєму російському сарафані, мотиляючи на всі боки товстелезною косою, .. велике бабище з далеких степів (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)