бабище
БАБИ́ЩЕ, і, ж. і а, с., зневажл. Збільш. до ба́ба¹ 2, 3.
Як вийшла бабище старая, Крива, горбатая, сухая (Котл., І, 1952, 115);
[1-й майстер:] Ну, лицарю, я жалую, що не віддав тебе тій бабищі. Якраз була б з вас пара! (Л. Укр., II, 1951, 215).
Словник української мови (СУМ-11)