бабуся
БАБУ́СЯ, і, ж.
Пестл. до ба́ба¹ 1, 2.
Взяла зілля, поклонилась: – Спасибі, бабусю! (Т. Шевченко);
– Чи воли, бабусю, говорять?.. – питає Чіпка в Оришки (Панас Мирний);
За дівчиною чимчикувала стара бабуся (Іван Ле і О. Левада).
Словник української мови (СУМ-20)