багатенький
БАГАТЕ́НЬКИЙ, а, е, розм.
1. Пестл. до бага́тий 1.
Ой, коли б ти, дівчинонько, Трошки багатенька, Взяв би тебе за рученьку, Повів до батенька! (з народної пісні).
2. Досить багатий.
– Бог посилає нам дурня, та, здається, ще й грошовитого, багатенького, – додав отець Тарасій (І. Нечуй-Левицький);
Особливо галасували багатенькі слободяни... Всім давати [ліс]! Тепер всі однакові (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)