багатенький
БАГАТЕ́НЬКИЙ, а, е, розм.
1. Пестл. до бага́тий 1.
Ой, коли б ти, дівчинонько. Трошки багатенька. Взяв би тебе за рученьку. Повів до батенька! (Укр.. лір. пісні, 1958, 301).
2. Досить багатий.
— Бог посилає нам дурня, та, здається, ще й грошовитого, багатенького, — додав отець Тарасій (Н.-Лев., III, 1956, 373);
Особливо галасували багатенькі слободяни… Всім давати [ліс]! Тепер всі однакові (Шиян, Баланда, 1957, 115).
Словник української мови (СУМ-11)