багатирський
БАГАТИ́РСЬКИЙ, а, е, розм.
Прикм. до багати́р.
– Добре серце положили йому в груди; та й розуму не задурили багатирськими витребеньками (Панас Мирний);
Іван і Василь були се два багатирські сини із Соколія (Ю. Федькович);
Це Костенко, багатирський син на все село (Я. Качура);
// Належний багатиреві.
І на тих солонцях мужик бідкається, а де краща земля – то панська або багатирська (Б. Антоненко-Давидович);
Багатирська хата.
Словник української мови (СУМ-20)