багатство
БАГА́ТСТВО, а, с.
1. Велике майно, цінності, гроші.
А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже! (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Не той чоловік вбогий, що багатство стратив, а той, що не дбає ні об чім (Марко Вовчок);
А звідки в мене те багатство візьметься, коли я день і ніч на панській землі роблю? (Ю. Яновський);
// Достаток усього, розкіш; протилежне бідність.
Максим бажав дочку виростити в багатстві та розкоші (Панас Мирний);
Жити в багатстві.
2. перев. мн. Сукупність матеріальних цінностей (про надра землі, тваринний і рослинний світ).
Ще ж лежать під землею багатства (П. Тичина);
В океанах і морях є великі багатства. Це насамперед – різноманітні тварини і рослини (з навч. літ.).
3. перен. Сукупність духовних цінностей, благословінь, дарів.
О глибино багатства, і премудрості, і знання Божого! Які невідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його! (Біблія. Пер. І. Огієнка);
А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі (Біблія. Пер. І. Огієнка).
4. чого. Велика кількість, багатоманітність.
Він .. захопився блиском та багатством європейської культури (М. Коцюбинський);
Багатство дієслівних синонімів, які М. Коцюбинський часто вживає в новому значенні, допомагає передати глибокі людські переживання (з наук. літ.).
5. перен. Щось дуже цінне, важливе, значне.
Найбільше багатство – здоров'я (прислів'я);
Яка краща спадщина, яке більше багатство може бути для чабана, ніж цей колодязь .. І чабан береже його (О. Гончар).
(1) Приро́дні бага́тства (запа́си, ресу́рси і т. ін.) – сукупність матеріальних цінностей (перев. корисних копалин), що є в природі якої-небудь країни, області, місцевості.
Чи не пора вже нам заговорити про економне витрачання природних запасів? (М. Чабанівський);
Товариство отаборилося біля підніжжя алебастрової скелі, єдиного природного багатства Веренчанки (Ірина Вільде);
Бездумне використання природних багатств України загрожує існуванню нашого народу як популяції (з газ.).
△ (2) Націона́льне бага́тство – найважливіший економічний показник країни, який у грошовому вираженні становить сукупність споживчих вартостей, створених і накопичених суспільством протягом його виробничої діяльності.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (Конституція України);
На рівні народного господарства рушійним мотивом стає збільшення національного багатства суспільства, яке є економічною могутністю країни та її суспільним прогресом (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)