багатющий

БАГАТЮ́ЩИЙ, а, е.

Дуже багатий.

– Чи то правда, що він багатющий? (І. Нечуй-Левицький);

А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі у багатющий плодородний край? (О. Донченко);

Шах був у багатющому східному халаті (з мемуарної літ.);

Іван Якович Франко залишив після себе не тільки величезну художню і публіцистичну, але й багатющу наукову спадщину (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. багатющий — багатю́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. багатющий — -а, -е. Дуже багатий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. багатющий — див. багатий  Словник синонімів Вусика
4. багатющий — Багатю́щий, -ща, -ще; -тю́щі, -щих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. багатющий — БАГАТЮ́ЩИЙ, а, е. Дуже багатий. — Чи то правда, що він багатющий? (Н.-Лев., III, 1956, 363); А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі у багатющий плодородний край? (Донч.  Словник української мови в 11 томах
6. багатющий — Багатющий, -а, -е Чрезвычайно богатый, богатѣйшій. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать. Щог. В. 134.  Словник української мови Грінченка