баглаї

БАГЛАЇ́, ї́в, мн., розм.

Неробство, лінощі.

Баглаї – ці воріженьки хижі, Так послизнуть нехай і вони! (П. Грабовський);

Чого не вигадають люди, коли їх змагають баглаї i заздрiсть! (О. Гончар).

◇ Баглаї́ би́ти (годува́ти) див. би́ти;

(1) Баглаї́ напа́ли (вки́нулися) кого і без дод., рідко – хто-небудь не хоче працювати, стає лінивим, млявим.

Такі мене баглаї напали (Панас Мирний);

Баглаї вкинулись та й робити не хочеться (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. баглаї — Баглаї бити — те саме, що Байдики бити (див. байдики).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Баглаї — Баглаї́ прізвище населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
3. баглаї — Баглаї́, -ї́в, -я́м, -я́ми  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. баглаї — БАГЛАЇ́: ▲ Баглаї бити — ледарювати; байдики бити. От, баглаї б’є (Номис, 1864, № 10940); Баглаї напали (вкинулися) — лінощі напали. Такі мене баглаї напали (Панас Мирний, V, 1955, 344); Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться (Словник Грінченка).  Словник української мови в 11 томах
5. баглаї — Баглаї, -їв м. мн. Лѣнь. Употребл. въ выраж.: баглаї напали — лѣнь одолѣла. Ном. № 10939. То же: баглаї вкинулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. Волч. у. баглаї бити. Быть празднымъ, ничего не дѣлать, бить баклуши. Ном. № 10940. К. ЧР. 191.  Словник української мови Грінченка