багновище
БАГНОВИ́ЩЕ, а, с.
Те саме, що багно́ 1–3.
Олеся з Михайликом лагодились іти в ліс по ягоди, а дід казав: – Глядіть, діточки, далі від багновища, а то лихо буде (Б. Грінченко);
Крадькома поза деревами обережно йшов Ваня до багновища (В. Підмогильний);
Весняна вода розмила шляхи, видовбала рови і ями, перетворила дорогу на суцільне багновище (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)