багнітувати

БАГНІ́ТУВА́ТИ, ні́ту́ю, ні́ту́єш, недок., що, діал.

1. Те саме, що багни́ти.

2. Псувати, нівечити щось.

* Образно. Хіть напала мандрувати, Аж молодшає чуття; Годі ум багнітувати Над питаннями життя (П. Грабовський).

Значення в інших словниках

1. багнітувати — багні́тува́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. багнітувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. 1》 Бруднити. 2》 Псувати, нівечити щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. багнітувати — БАГНІ́ТУВА́ТИ, ні́ту́ю, ні́ту́єш, недок., перех., діал. 1. Бруднити. 2. Псувати, нівечити щось. *Образно. Хіть — напала мандрувати. Аж молодшає чуття; Годі ум багнітувати Над питаннями життя (Граб., І, 1959, 193).  Словник української мови в 11 томах
4. багнітувати — Багнітува́ти, -ту́ю, -єш гл. = багнити. Кіев.  Словник української мови Грінченка