бадьорити
БАДЬОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок., кого, що і без дод.
Надавати енергії, сили; створювати бадьорий настрій.
Море дихає; свіжий, солоний віддих його .. пестить обличчя, бадьорить груди (М. Коцюбинський);
В ранковім повітрі було холоднувато, і той холодок ранковий бадьорив, змушуючи людей і тварин рухатись шпарко (І. Багряний);
// Заохочувати до чого-небудь.
Тільки дивовижною силою волі тримав [Захар] свою увагу на окопі, відповідав бійцям, бадьорив їх, мобілізуючи на пильність (Іван Ле);
Крекчучи, я почав видиратися по драбині, а він [бандит] бадьорив мене ззаду держаком автомата (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)