бажаючий

БАЖА́ЮЧИЙ, чого, ч.

Той, хто бажає здійснити, одержати, здобути що-небудь.

Всі тільки ніченьку й ждуть. Щоб .. Щедро і сміло бажаючим сипала В вічі снодійні маки (Я. Щоголів);

Бажаючих виконувати роль піонера й партизанів знайшлося багато (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. бажаючий — 1. Як правильно сказати: бажаючий чи охочий? Відомо, що форма активного дієприкметника не належить до рис української мови, а тому варто уникати незграбного штучного утворення бажаючий (бажаючі).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. бажаючий — бажа́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. бажаючий — Який хоче, сповнений бажання, п-к охочий, с. жадущий, спраглий; мн. БАЖАЮЧІ, хто хоче <н. хто хоче мати — бажаючі мати>.  Словник синонімів Караванського
4. бажаючий — Бажаючий — що (котрий, який) бажає — охочий Часто можна натрапити на таке оголошення: «Бажаючі взяти участь в екскурсії, повинні записатися в місцевкомі».  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
5. бажаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до бажати. || у знач. ім. бажаючий, -чого, ч. Той, хто бажає здійснити, одержати, здобути що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. бажаючий — ОХО́ЧИЙ ім. (той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь), БАЖА́ЮЧИЙ, ОХО́ТНИК розм. Охочих ходити до школи все більшало (Л.  Словник синонімів української мови
7. бажаючий — БАЖА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до бажа́ти; // у знач. ім. бажа́ючий, чого, ч. Той, хто бажає здійснити, одержати, здобути що-небудь. Всі тільки ніченьку й ждуть. Щоб.. Щедро і сміло бажаючим сипала В вічі снодійні маки (Щог.  Словник української мови в 11 томах