бажаючий
ОХО́ЧИЙ ім. (той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь), БАЖА́ЮЧИЙ, ОХО́ТНИК розм. Охочих ходити до школи все більшало (Л. Юхвід); Бажаючі підійти до коменданта штовхалися і терлися, як вівці в загороді (Григорій Тютюнник); — Охотників багацько, а купців мало. Гуртом не спроможетеся телиці купить.., — звернувся Опанас до людей (Л. Яновська). — Пор. доброво́лець.
Словник синонімів української мови