бажаючий
БАЖА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до бажа́ти;
// у знач. ім. бажа́ючий, чого, ч. Той, хто бажає здійснити, одержати, здобути що-небудь.
Всі тільки ніченьку й ждуть. Щоб.. Щедро і сміло бажаючим сипала В вічі снодійні маки (Щог., Поезії, 1958, 316);
Бажаючих виконувати роль піонера й партизанів знайшлося багато (Донч., IV, 1957, 465).
Словник української мови (СУМ-11)