байдужний

БАЙДУ́ЖНИЙ, а, е.

Те саме, що байду́жий 1.

Він відвернувся, силкуючися надати свойому [своєму] лицю згірдний і байдужний вигляд (І. Франко);

Згорда поглядають вони [чумаки] довкола, певні в своїх силах, байдужні до всяких життєвих незгод (М. Коцюбинський);

Знов [Рустам] присьорбнув чаю, куточком ока простежив за Саїдом, який своєю байдужною мовчанкою починав лякати таджика (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. байдужний — байду́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. байдужний — -а, -е. Те саме, що байдужий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. байдужний — див. байдужий  Словник синонімів Вусика
4. байдужний — БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
5. байдужний — Байду́жний, -на, -не = байду́жий  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. байдужний — БАЙДУ́ЖНИЙ, а, е. Те саме, що байду́жий 1. Згорда поглядають вони [чумаки] довкола, певні в своїх силах, байдужні до всяких життєвих незгод (Коцюб., І, 1955, 180); Він відвернувся, силкуючися надати свойому лицю згірдний і байдужний вигляд (Фр.  Словник української мови в 11 томах
7. байдужний — Байдужний, -а, -е = байдужий. К. Кр. 17. Г. Барв. 20.  Словник української мови Грінченка