байковий
БАЙКО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до ба́йка¹ 1.
Ще в Греції існувала байкова традиція вже в VIII–VII ст. до н. е. (з наук. літ.).
БА́ЙКОВИЙ, а, е.
Прикм. до ба́йка²;
// Вигот., пошитий з байки.
У байковій юбці – Вона мені все на думці (П. Чубинський);
Мати поправила байкову пелюшку, віддала дитину Мірошниченкові (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)