байковий
БА́ЙКОВИЙ, а, е. Прикм. до ба́йка²;
// Зробл., пошитий з байки.
У байковій юбці — Вона мені все на думці (Чуб., V, 1874, 403);
Мати поправила байкову пелюшку, віддала дитину Мірошниченкові (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 218).
БАЙКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ба́йка¹ 1.
Ще в Греції існувала байкова традиція вже в VIII — VII ст. до н. е. (Ант. літ., 1938, 111).
Словник української мови (СУМ-11)