байковий

I байк`овий-а, -е.

Прикм. до байка I 1).

II б`айковий-а, -е.

Прикм. до байка II.

|| Зробл., пошитий з байки.

Значення в інших словниках

1. байковий — ба́йковий прикметник пошитий з байки байко́вий прикметник від: ба́йка — алегоричний твір  Орфографічний словник української мови
2. байковий — БАЙКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ба́йка¹ 1. Ще в Греції існувала байкова традиція вже в VIII–VII ст. до н. е. (з наук. літ.). БА́ЙКОВИЙ, а, е. Прикм. до ба́йка²; // Вигот., пошитий з байки. У байковій юбці – Вона мені все на думці (П.  Словник української мови у 20 томах
3. байковий — Ба́йковий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. байковий — БА́ЙКОВИЙ, а, е. Прикм. до ба́йка²; // Зробл., пошитий з байки. У байковій юбці — Вона мені все на думці (Чуб., V, 1874, 403); Мати поправила байкову пелюшку, віддала дитину Мірошниченкові (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 218). БАЙКО́ВИЙ, а, е. Прикм.  Словник української мови в 11 томах
5. байковий — Байковий, -а, -е = баєвий. У байковій юпці вона мені все на думці. Чуб. V. 405.  Словник української мови Грінченка