Словник української мови у 20 томах

байстрюча

БАЙСТРЮЧА́, а́ти, с., заст., зневажл.

Те саме, що байстря́.

Воно ж мале та ще й напівсирота, або, як Бубиренчиха каже, “байстрюча”, хоча ми цього слова уникаєм, вловлюючи в ньому образу (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. байстрюча — -ати, с., зневажл., лайл. Те саме, що байстря.  Великий тлумачний словник сучасної мови