байстрюча
БАЙСТРЮЧА́, а́ти, с., заст., зневажл.
Те саме, що байстря́.
Воно ж мале та ще й напівсирота, або, як Бубиренчиха каже, “байстрюча”, хоча ми цього слова уникаєм, вловлюючи в ньому образу (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)БАЙСТРЮЧА́, а́ти, с., заст., зневажл.
Те саме, що байстря́.
Воно ж мале та ще й напівсирота, або, як Бубиренчиха каже, “байстрюча”, хоча ми цього слова уникаєм, вловлюючи в ньому образу (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)