балабуха

БАЛА́БУХА, и, ж. і рідко БАЛА́БУХ, а, ч.

1. Те саме, що ґу́ля.

Під плечем така балабуха (Сл. Гр.);

З тих балабух, що понависали над очима, полилася якась мутна вода (Панас Мирний).

2. Невелика булочка.

Син заразом вихилив питво, хекнув .. і почав запихати рота ще теплою балабухою (М. Стельмах);

* У порівн. – А жіночка в нього яка? – своє товче Івга. – Кругла та пухла, немов балабуха (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. балабуха — бала́буха іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. балабуха — -и, ж., діал. 1》 Ґуля. 2》 Невелика булочка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. балабуха — див. хліб  Словник синонімів Вусика
4. балабуха — БАЛА́БУХА, и, ж., діал. 1. Гуля. Під плечем така балабуха (Сл. Гр.); З тих балабух, що понависали над очима, полилася якась мутна вода (Мирний, III, 1954, 173). 2. Невелика булочка. *У порівн. — А жіночка в нього яка? — своє товче Івга.  Словник української мови в 11 томах