Орфографічний словник української мови

балабуха

бала́буха

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. балабуха — -и, ж., діал. 1》 Ґуля. 2》 Невелика булочка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. балабуха — БАЛА́БУХА, и, ж. і рідко БАЛА́БУХ, а, ч. 1. Те саме, що ґу́ля. Під плечем така балабуха (Сл. Гр.); З тих балабух, що понависали над очима, полилася якась мутна вода (Панас Мирний). 2. Невелика булочка. Син заразом вихилив питво, хекнув ..  Словник української мови у 20 томах
  3. балабуха — див. хліб  Словник синонімів Вусика
  4. балабуха — БАЛА́БУХА, и, ж., діал. 1. Гуля. Під плечем така балабуха (Сл. Гр.); З тих балабух, що понависали над очима, полилася якась мутна вода (Мирний, III, 1954, 173). 2. Невелика булочка. *У порівн. — А жіночка в нього яка? — своє товче Івга.  Словник української мови в 11 томах