баламкання

БАЛА́МКАННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. бала́мкати 1 і звуки, утворювані цією дією.

Мідне баламкання наче пливе-хилитається в затужавілій тиші (В. Речмедін);

З ветхої дерев'яної дзвіниці линуло журливе, одноманітне баламкання... (І. Нижник);

З города долинуло баламкання дзвонів (Ю. Винничук).

Значення в інших словниках

1. баламкання — бала́мкання іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. баламкання — -я, с., діал. Дія за знач. баламкати 1) і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баламкання — БАЛА́МКАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. бала́мкати 1 і звуки, утворювані цією дією. Мідне баламкання наче пливе-хилитається в затужавілій тиші (Речм., Весн. грози, 1961, 322).  Словник української мови в 11 томах