балансування

БАЛАНСУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. балансува́ти.

Вся вища нервова діяльність складається з постійного чергування або, краще сказати, балансування цих трьох основних процесів: збудження, гальмування і розгальмовування (з навч. літ.);

// перен.

Тонке балансування на противагах створює стійкість передусім самої держави (з газ.).

Значення в інших словниках

1. балансування — балансува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. балансування — -я, с. Дія за знач. балансувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. балансування — Зрівноваження сил, що виникають внаслідок несиметричного розміщення мас в обертових елементах машини (напр., роторі турбіни, колесі автомобіля), шляхом додавання або зменшення додаткової маси.  Універсальний словник-енциклопедія
4. балансування — БАЛАНСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. балансува́ти. Вся вища нервова діяльність.. складається з постійного чергування або, краще сказати, балансування цих трьох основних процесів: збудження, гальмування і розгальмовування (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 44).  Словник української мови в 11 томах