балансомір

БАЛАНСОМІ́Р, а, ч.

Прилад для вимірювання різниці між прибутком і витратою променистої енергії земної поверхні або якої-небудь точки атмосфери.

Отримання точних даних експерименту без балансоміра неможливе (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. балансомір — балансомі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. балансомір — -а, ч. Прилад для вимірювання різниці між надходженням і витратою променистої енергії земної поверхні або якої-небудь точки атмосфери.  Великий тлумачний словник сучасної мови