Орфографічний словник української мови

балансомір

балансомі́р

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. балансомір — -а, ч. Прилад для вимірювання різниці між надходженням і витратою променистої енергії земної поверхні або якої-небудь точки атмосфери.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. балансомір — БАЛАНСОМІ́Р, а, ч. Прилад для вимірювання різниці між прибутком і витратою променистої енергії земної поверхні або якої-небудь точки атмосфери. Отримання точних даних експерименту без балансоміра неможливе (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах