балансомір

балансомі́р

-а, ч.

Прилад для вимірювання різниці між надходженням і витратою променистої енергії земної поверхні або якої-небудь точки атмосфери.

Значення в інших словниках

1. балансомір — балансомі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. балансомір — БАЛАНСОМІ́Р, а, ч. Прилад для вимірювання різниці між прибутком і витратою променистої енергії земної поверхні або якої-небудь точки атмосфери. Отримання точних даних експерименту без балансоміра неможливе (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах