балет
БАЛЕ́Т, у, ч.
1. Вид театрального мистецтва, що поєднує танець, музику і драматургійний задум.
Це був удар. А для дівчини, що з дитинства мріє про балет і вважає себе неабиякою красунею, – подвійний (Г. Усач);
Драматичні театри, театри драми і музичної комедії, опери та балету, дитячі театри працюють на господарському розрахунку (з наук.-попул. літ.).
2. Театральна вистава, зміст сюжету якої розкривається засобами танцю, міміки й музики.
– А мені здається, що я на якійсь оригінальній опері чи балеті.., – шепотіла Ватя (І. Нечуй-Левицький);
Якщо вас виховували в українській родині, якщо ви знаєте трохи українську історію і культуру, вам буде приємно прогулятися вулицями міста, ще раз побачити історичні місця, українську виставу чи балет (А. Михайленко);
// Музичний твір, що становить основу такої вистави.
Вони сідали в перших рядах і чекали, коли відзвучить недовга увертюра до балету (М. Бажан);
Композитор А. Кос-Анатольський розповів про свою роботу над балетом “Хустка Довбуша” (з мемуарної літ.);
Балет композитора Кирила Данькевича “Лілея” вражає своєю мелодійністю (з газ.).
3. Колектив артистів, виконавців цієї вистави.
До зали .. впорхнув гурт славнозвісного Батилового балету (Н. Королева);
Так мова повстає і ніби річка плине Про жанри, про пейзаж, про різних малярів, Про композиторів, балет і тенорів (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
(1) Бале́т на льоду́ – вид мистецтва, в якому танці виконуються на ковзанах.
Плавне ковзання, стрімкий політ, динаміка рухів разом з акторською майстерністю дали можливість створити чудове й оригінальне мистецтво – балет на льоду (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)