балерун

БАЛЕРУ́Н, а, ч., розм.

Артист балету; танцівник.

На гастролі поїде ціла трупа – 120 осіб, серед яких балерини, балеруни, симфонічний оркестр, художники і технічні працівники (з газ.);

Стрункий балерун;

* У порівн. А вишибала цілує ручки нареченій, розкланюється, як балерун (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. балерун — балеру́н іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. балерун — -а, ч., жарт. Артист балету; танцівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови