Орфографічний словник української мови

балерун

балеру́н

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. балерун — -а, ч., жарт. Артист балету; танцівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. балерун — БАЛЕРУ́Н, а, ч., розм. Артист балету; танцівник. На гастролі поїде ціла трупа – 120 осіб, серед яких балерини, балеруни, симфонічний оркестр, художники і технічні працівники (з газ.); Стрункий балерун; * У порівн. А вишибала цілує ручки нареченій, розкланюється, як балерун (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах