балерун

балеру́н

-а, ч., жарт.

Артист балету; танцівник.

Значення в інших словниках

1. балерун — балеру́н іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. балерун — БАЛЕРУ́Н, а, ч., розм. Артист балету; танцівник. На гастролі поїде ціла трупа – 120 осіб, серед яких балерини, балеруни, симфонічний оркестр, художники і технічні працівники (з газ.); Стрункий балерун; * У порівн. А вишибала цілує ручки нареченій, розкланюється, як балерун (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах