балик

БАЛИ́К, у́, ч.

1. Просолена і пров'ялена (інколи ще й прикопчена) спинка великої червоної риби.

Од Дніпра і Дону [везли] всяку рибу, кав'яр, балики (О. Стороженко);

Вчорашній обід був для мене незвичайним: сардини, балик, мариновані карасі, раковий холодець (М. Коцюбинський);

Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (з наук.-попул. літ.);

Балик із товстолобика не поступається осетровим (з газ.).

2. Прикопчений шматок м'яса.

Балик курячий;

Балик свинячий сирокопчений.

Значення в інших словниках

1. балик — Ба́лик: — (від бал) — банкетний зал, тут: харчевня [11]  Словник з творів Івана Франка
2. балик — бали́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. балик — -у, ч. Просолена і пров'ялена (інколи ще й прикопчена) спинка великої червоної риби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. балик — А, ч. Живіт. Оце жирпоп, балик зі штанів вилазить.  Словник сучасного українського сленгу
5. балик — Бали́к, -ка; -лики́, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. балик — БАЛИ́К, у́, ч. Просолена і пров’ялена (інколи ще й прикопчена) спинка великої красної риби. Од Дніпра і Дону [везли] всяку рибу, кав’яр, балики (Стор.  Словник української мови в 11 томах
7. балик — Балик, (-ка?) м. Балыкъ. МУЕ. I. 48. (Добруджа).  Словник української мови Грінченка