балкари
БАЛКА́РИ, БАЛКА́РЦІ, ів, мн. (одн. балка́р, а і балка́рець, рця, ч.; балка́рка, и, ж.).
Один із кавказьких народів тюркського походження.
За часів “хрущовської відлиги” деякі депортовані народи, зокрема балкарці, змогли повернутися на свої землі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)