Словник української мови у 20 томах

балонет

БАЛОНЕ́Т, а, ч., ав.

Спеціальний балон із повітрям, який уміщають всередині оболонки аеростата для підтримання в ній необхідного тиску газу і збереження її зовнішньої форми.

Без балонета політ аеростата неможливий (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. балонет — балоне́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови