балончик

БАЛО́НЧИК, а, ч.

Зменш. до бало́н 1, 4.

Санітарка взяла гумовий балончик (Ю. Смолич).

(1) Га́зовий бало́нчик – невеликий балончик з їдким газом подразнювальної або сльозогінної дії.

Надзвичайно дієвим засобом самозахисту (до того ж компактним і зручним для носіння й використання) є газові балончики (з газ.).

Значення в інших словниках

1. балончик — бало́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. балончик — -а, ч. Зменш. до балон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. балончик — БАЛО́НЧИК, а, ч. Зменш. до бало́н. Санітарка взяла гумовий балончик (Смолич, І, 1958, 228).  Словник української мови в 11 томах